Питома вага ртуті: вага 1 літра і 1 м³

Добре відома кожному з дитинства небезпечна і загадкова речовина в термометрі - ртуть. На уроках фізики питання вчителя “у якій рідині не тоне сокира?” багатьох вводило в ступор. Усе виявилося значно простіше: за кімнатної температури ртуть перебуває в рідкому стані, а її густина настільки велика, що в ній легко плавають важкі й тверді метали, такі як свинець, залізо, мідь та інші. Питома вага ртуті за температури 20 ºC становить 13,546 кг/м3 і при підвищенні температури стає меншою, тобто її густина зменшується приблизно на 1% на кожні 50 градусів.

Свою назву Hydrargyrum ртуть отримала завдяки своїй сріблястій текучості, від слів “вода” і “срібло”, а руська назва походить від праслов’янського слова, що означає “котитися”.

При зниженні температури до -39 ºC ртуть змінює агрегатний стан і стає твердою речовиною з яскраво вираженими металевими властивостями. Вперше належність Hg до металів була доведена Ломоносовим і Брауном у 1759 році, хоча речовина була відома людству вже дуже давно. Ще давні греки вміло використовували ртуть і знали про її отруйну дію. Алхіміки тривалий час застосовували ртуть у дослідах з надією створити золото.

Де трапляється

Ртуть у природі має мале поширення. Її вміст у земній корі не більше 83 мг/т, однак концентрація ртутних руд досить висока завдяки тому, що цей елемент доволі легко зв’язується з іншими речовинами. Найбагатші руди містять до 2,5% ртуті; це природна кіновар - мінерал з яскравими червоними плямами, які на сколі поступово покриваються легкою мінливістю внаслідок окисних процесів. Дуже рідко самородна ртуть трапляється у вигляді крапель на гірських породах.

Вплив на організм людини

Ртуть вважають отруйною речовиною, і це справді так, але отруйна дія помітна не відразу і миттєвого летального наслідку не спричиняє.

При тривалому зіткненні шкіри з ртуттю можливі опіки і почервоніння епідермісу. Але поверхневий вплив не такий страшний, адже її навіть використовують при приготуванні мила. Мийні речовини з ртуттю можуть викликати алергічні реакції і сухість шкіри. Небезпека рідкого металу полягає в парах. Навіть за кімнатної температури ртуть швидко випаровується, а її пари токсичні. При потраплянні через дихальні шляхи, сильно подразнюючи слизові і викликаючи утруднення дихання, у кров ртуть спричиняє токсичне отруєння, що супроводжується головним болем, дратівливістю й агресією, тремтінням у руках, постійним безсонням та іншими ускладненнями.