Питома вага золи: деревна і вугільна зола

Застосування деревної та вугільної золи є чудовим способом покращити структурні характеристики ґрунту, підживити садово-городні рослини необхідними мінералами і мікроелементами природного походження без використання хімічних добрив. Головне, що необхідно з’ясувати перед такими діями, - якими характеристиками володіє ґрунт, які рослини потрібно підживити і яку золу, відповідно, потрібно використовувати.

У чому полягає різниця між деревною і вугільною золою?

Найчастіше садівники використовують золу як комплексне добриво, але залежно від того, що згоряло, той чи інший попіл матиме різний хімічний склад. Про шкоду золи, що залишилася після згоряння сміття, пластику та інших відходів, говорити не доводиться: вона не тільки не принесе користі, а й здатна сильно нашкодити рослинам. Деревна, а також зола трав’янистих залишків практично не містить хлору, що вкрай корисно для картоплі та ягідних культур, але має у своєму складі такі необхідні для рослин речовини, як:

• калій,

• фосфор,

• фтор,

• кальцій,

• залізо,

• сірку,

• цинк та інші.

У золі калій і фосфор перебувають у найзручнішому для поглинання рослинами вигляді, тому нею можна посипати ґрунт перед глибокою оранкою або додати безпосередньо в лунку перед посадкою. Але це стосується тільки деревної золи і золи трав’янистих залишків, наприклад соняшнику, картоплиння, злакових тощо.

Вугільна зола бідна на такі корисні для рослин калій і фосфор, зате містить оксиди кремнію, що дають змогу значно покращити склад і структуру важких глинистих вологих ґрунтів. Сірка, що входить до складу вугільної золи, утворює сульфати, що призводить до підкислення, а не нейтралізації ґрунтів. Тому вугільну золу використовують на засолених ґрунтах і не застосовують на кислих та піщаних ґрунтах.

Скільки золи додати?

Щоб урожай був великим, добрива слід вносити правильно, розуміючи їхню дію на ґрунт і рослини. Відносно типу ґрунту основні правила такі:

• Орієнтовна норма внесення деревної золи залежить від типу ґрунту і вирощуваних культур. Перед регулярним внесенням краще враховувати кислотність ґрунту і рекомендації для конкретних рослин.

• Деревна і трав’яна зола підходить для будь-яких типів ґрунтів, крім солонцюватих; вона знижує кислотність і покращує структуру. Удобрення потрібно проводити не частіше 1 разу на 2-4 роки.

• У глинисті ґрунти і суглинки золу вносять восени під оранку, а в піщані і супіщані - навесні.

• Торф’яна і сланцева зола вноситься для зниження кислотності ґрунтів, оскільки містить велику кількість вапна. На 1 м2 - 650 г.

Використання вугільної золи

Вугілля низької якості містить багато сірки, що може пошкодити рослинам, які її не потребують; таку золу краще не використовувати.

Через застій дощової води на лужних ґрунтах додавання вугільної золи в лужний ґрунт сильно погіршить його стан, а солі хлору, що утворюються, нашкодять рослинам. Зола вугілля хорошої якості може суттєво покращити глинистий ґрунт.

Сірка вугільної золи потрібна:

• цибулі та часнику,

• капусті й хрону,

• редьці та брукві.

Питома вага, густина, золи

Для невеликих кількостей добрива зручно користуватися малими мірами, наприклад:

• в 1 столовій ложці з гіркою золи буде приблизно 7 г, а в чайній - 2-3 г,

• сірникова коробка - 10 г,

• склянка 250 мл - 100 г золи,

• банка 0,5 л - 250 г,

• у літровій банці - близько 0,5 кг.